закладати — (1) 1. Закрывать, затыкать: Тъи бо Олегъ мечемъ крамолу коваше, и стрѣлы по земли сѣяше. Ступаетъ въ златъ стремень въ градѣ Тьмутороканѣ. Тои же звонъ слыша давныи великыи Ярославь, а сынъ Всеволожь Владимиръ по вся утра уши закладаше въ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
закладати — I а/ю, а/єш, недок., закла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, засовувати щось куди небудь, за що небудь. || Вставляти, поміщати кудись, у що небудь із певною метою, у певній кількості. || Класти корм худобі. || Помічати місце в книзі і т.… … Український тлумачний словник
закладати — [заклада/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
закладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закладати спідкы — Ол. Класти фундамент під хату … Словник лемківскої говірки
в'язати спідкы — закладати дерев яну основу (фундамент під будівлю) … Лемківський Словничок
закласти — I див. закладати I. II див. закладати II … Український тлумачний словник
Наумович, Иоанн Григорьевич — протоиерей, писатель. Н. родился в Галиции 14 го января 1826 года и был сыном народного учителя, под руководством которого и получил первоначальное образование, которое продолжил в Львовской гимназии и в униатской семинарии. В 1848 году он… … Большая биографическая энциклопедия
забутовувати — ую, уєш, недок., забутува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., спец. Закладати, заповнювати бутом (див. бут I) … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник